Орфей і Еврідіка

Міфологічний сюжет про Орфея й Еврідіку теж пов’язаний із темою мистецтва, що перемагає все на світі, навіть смерть. Син фракійського царя Еагра (за іншими міфами, син Аполлона) і Калліопи (музи співів, епічної поезії та науки) — славетний співець і поет Орфей — міг зачаровувати своєю грою на арфі не тільки людей, а й звірів, дерева та скелі. Від його пісень заспокоювалося навіть розбурхане море. Згідно з грецькими міфами, Орфей брав участь у поході аргонавтів до Колхіди, допомагаючи їм своїм мистецтвом у скрутні хвилини.

Коли його дружина, німфа Еврідіка, померла від укусу гадюки, Орфей спустився за нею до царства Аїда. За однією з версій, володар царства померлих Аїд, захоплений грою і вражений коханням Орфея, погодився відпустити Еврідіку, але за умови, що Орфей не подивиться на дружину, поки не ввійде з нею до свого будинку. Орфей порушив заборону, озирнувся і — назавжди її втратив. Еврідіка перетворилася на тінь, яка згодом розтанула в темряві… Образ Орфея став утіленням високої майстерності митця, а стосунки Орфея й Еврідіки — символом відданого, вічного кохання.