Різдвяна пісня в прозі (1843)

Англійською мовою назва твору звучить «A Christmas Carol in Prose being a Ghost Story of Christmas», дослівно – «Різдвяна пісня в прозі як різдвяне оповідання про привидів» (в українських художніх перекладах «Різдвяна пісня в прозі», «Різдвяна пісня», «Різдвяна історія», «Повість про Різдво за участю Духів» та ін.). Задум написати твір на тему Різдва виник у митця дорогою до Манчестера, куди Чарльза Діккенса запросили в один із найвпливовіших культурно-освітніх клубів виступити з доповіддю про важливість навчання для працівників фабрик і заводів. Тоді письменник вирішив написати твір саме для трударів, щоб навіть найбідніша людина могла купити (за символічну плату 5 шилінгів) і прочитати добру книжку в червоній обкладинці із золотими літерами, щоб у бідняків з’явилися віра і надія в їхньому житті. «Різдвяна пісня в прозі» стала початком серії «Різдвяні історії», куди загалом увійшло три повісті. Ці книжки виходили напередодні Різдва. Діккенс видавав їх власним коштом, упевнений, що освіта і виховання допоможуть вирішити проблеми бідності й злочинності в суспільстві. Працюючи над «Різдвяною піснею в прозі», Чарльз Діккенс годинами блукав Лондоном, аж поки не розходилися по своїх домівках робітники. Митець зізнавався своїм рідним, що по мірі того, як він писав твір, він то плакав, то радів, то знову плакав… Це були сльози співчуття і великої християнської любові. Слово scrooge в англійській мові (після виходу у світ книги «Різдвяна пісня» Ч. Діккенса) стало використовуватися і як власна назва, і абстрактне поняття, що означає «жадібна людина».