Хатина дядька Тома (1851)
Книжка письменниці Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» має незвичайну долю. Цей художній твір вплинув на історію Сполучених Штатів Америки. «Якого кольору людська душа?» – сміливо запитала Бічер-Стоу своїх білих співвітчизників і відкрила їм усю глибину страждань чорношкірих героїв свого роману. Її слова, як дзвони, пролунали над країною, де тоді панувало рабство, фізичне й моральне приниження людей. І ці слова палкої поборниці рівності й свободи розбудили свідомість американців. Кілька років по тому країна була охоплена вогнем великої Громадянської війни: демократична Північ повстала проти рабовласницького Півдня. З того часу боротьба за свободу не припинялася, поки в Америці не перемогли демократичні цінності.
Гаррієт Бічер-Стоу не вигадала життя Тома. Письменниця знала реальну людину – Джозайя Хенсона, характер і події із життя якого вона втілила в образі головного героя роману. Доля Хенсона склалася щасливіше за Томову. Він був діяльною й енергійною людиною, зумів виїхати до Канади разом із родиною, створив містечко утікачів у провінції Онтаріо, де згодом став пастором місцевої церкви. Перед цим Джозайя Хенсон пройшов усі кола пекла – катування батька, розлуку з матір'ю, підступність господарів, яким він служив вірою і правдою. Хенсон переконався, що неможливо жити покірно в країні, де узаконена влада людини над людиною. Зараз Джозайя Хенсон – національний герой афроамериканців. У Канаді на фермі Хенсона відкрито музей, який має назву «Хатина дядька Тома».
«Хатина дядька Тома» (Німеччина, 1965 р., режисер Геза фон Радвані). Фрагмент 1
«Хатина дядька Тома» (Німеччина, 1965 р., режисер Геза фон Радвані). Фрагмент 2
«Хатина дядька Тома» (Німеччина, 1965 р., режисер Геза фон Радвані). Фрагмент 3
«Хатина дядька Тома» (Німеччина, 1965 р., режисер Геза фон Радвані). Фрагмент 4