Микола Васильович Гоголь

1809 — 1852

До якої культури належить письменник Микола Гоголь — російської чи української? Більшу частину свого життя він жив у Росії і за її межами, писав російською мовою. Разом із тим відобразив у своїх творах звичаї й особливості життя та історії України, а в героях утілив національний колорит і мрію українців про вільне та щасливе життя. Письменник О. Гончар зазначив: «Геній Гоголя постав на українському ґрунті… Він був не тільки російським письменником, а й великим генієм українського народу».

Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 р. в с. Великих Сорочинцях на Полтавщині. Тут, у Спасо-Преображенській церкві, хлопчика похрестили. Ім’я Микола він отримав на честь Святого Миколая, якому молилася мати в церкві в с. Диканьці, неподалік від м. Полтави. Дитинство М. Гоголя минуло в родовому маєтку Василівка (нині — с. Гоголеве).

Батько Гоголя, Василь Опанасович, прищепив інтерес до мистецтва своїм дітям — Миколі, його брату Івану й сестрам Анні, Ользі, Єлизаветі, Марії. 1818 р. двох братів відправили до Полтави вчитися в повітовому училищі, але через рік Іван захворів і помер. А Миколу, який дуже переживав втрату брата, батькам довелося забрати додому. Хлопець продовжив навчання в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородка. У березні 1825 р., коли хлопець навчався в 6 класі, прийшла страшна звістка — помер батько. Микола мусив стати опорою для матері й сестер. Усе життя М. Гоголь опікувався своєю родиною, займався господарськими справами, вихованням і навчанням сестер. У грудні 1828 р. М. Гоголь разом із приятелем О. Данилевським приїхав до Петербурга. Після довгих поневірянь юнак знайшов місце дрібного чиновника в одному з господарських департаментів. Він щодня ходив на службу, переписував папери, але мріяв стати письменником.

Перший його твір — драма «Ганц Кюхельгартен», що вийшла друком під псевдонімом В. Алов 1829 р., не мала успіху. Схвильований невдачею, М. Гоголь скупив і спалив увесь наклад книжки. Проте він знайшов у собі сили знову взятися за перо. Пише повісті про українське життя. Нарешті — перший успіх! У журналі «Отечественные записки» за 1830 р. з’явилася (поки що без імені автора) повість «Басаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». Вона поклала початок збірки повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка виходила друком протягом 1831–1832 рр. і принесла славу М. Гоголю. До цієї книжки ввійшли такі відомі твори, як «Сорочинський ярмарок», «Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч, або Утоплена» та ін.

У чому ж секрет «Вечорів на хуторі біля Диканьки»? Чому витончений і освічений Петербург зачитувався українськими повістями М. Гоголя? Народні образи, створені Гоголем у літературі, надто відрізнялися від столичного середовища. Це був блискучий розквіт молодого таланту митця, проте тільки перший крок на великому шляху, де його очікували нові повороти й перехрестя...