Хайку

Хайку – традиційний жанр японської поезії; неримований вірш, що складається із трьох рядків: у першому – 5 складів, у другому – 7, у третьому – 5.

Особливості жанру хайку:

• стислість;
• зв’язок життя або станів людини з природою;
• утілення краси природного і повсякденного;
• прийоми малювання словом (миттєві враження, зорові й звукові образи);
• підтекст;
• філософський зміст.

Головне джерело поезії в Японії – це любов до природи, милування кожною її миттєвістю, відчуття єдності із будь-якою природною істотою чи явищем. Тому здавна в японській поезії використовуються так звані «сезонні слова», що відповідають кожній порі року (весна – соловей, павутиння, квіти вишні (персиків, сливи та ін.), жайворонок, метелик та ін.; літо – злива, зозуля, розквітлі півонії, спека, полудневий відпочинок та ін.; осінь – місяць, зірки, роса, збір урожаю, червоне кленове листя, хризантеми та ін.; зима – сніг, іній, лід, теплий одяг, вогонь та ін.). У хайку Мацуо Басьо також є «сезонні слова». Знайдіть їх у віршах поета. Якій порі року вони відповідають? Які думки й почуття вони допомагають утілити в тексті?