Міо, мій Міо (1954)
1949 року Астрід Ліндґрен надрукувала в стокгольмській газеті оповідання про хлопчика,котрого виховували бездушні прийомні батьки, про його самотність і мрії. Усі незвичайні пригоди Міо та його ігри були взяті письменницею зі свого дитинства. Астрід Ліндґрен дуже любила коней. У неї вдома росло багато троянд. А ще вона разом зі своїми однолітками й батьками майструвала курені і влаштовувала ночівлі з багаттям під відкритим небом. Для неї її мудрий і добрий тато був справжнім королем. А про польоти на конях зоряним небом, джина, золоте яблуко, жорстокого лицаря, чарівний хліб Астрід Ліндґрен було добре відомо з народних казок, які вона чула маленькою від своїх батьків.
"Міо, мій Міо"(Швеція, СРСР, Норвегія. 1987 р., режисер В. Грамматіков). Фрагмент 1
"Міо, мій Міо"(Швеція, СРСР, Норвегія. 1987 р., режисер В. Грамматіков). Фрагмент 2
"Міо, мій Міо"(Швеція, СРСР, Норвегія. 1987 р., режисер В. Грамматіков). Фрагмент 3
"Міо, мій Міо"(Швеція, СРСР, Норвегія. 1987 р., режисер В. Грамматіков). Фрагмент 4