Гаррієт Бічер-Стоу

1811 — 1896

Гаррієт Елізабет Бічер народилася в місті Лічфілді (США, штат Коннектикут) в родині священика. Батько й матір прищепили дітям глибокі релігійні почуття, любов до рідної країни, відповідальність за свої вчинки. Вразлива Гаррієт на все життя запам’ятала проповіді батька про захист темношкірих рабів, а також про необхідність подолання жорстоких законів у суспільстві.

Гаррієт дуже любила вчитися, з 13 років вона навіть викладала латину в школі, де працювала вчителькою її старша сестра. А ще Гаррієт багато читала, писала наукові роботи на релігійні й історичні теми.

1832 року родина переїхала до міста Цінціннаті (США, штат Огайо) на кордоні півдня і півночі Америки. Знущання над безправними рабами тут були дуже поширеними, і вся родина постала на їх захист. Гаррієт допомагала переховувати невільників-утікачів, навчала їхніх дітей грамоти, активно виступала проти гноблення однієї людини іншою.

Згодом Гаррієт вийшла заміж за священика Кальвіна Стоу, котрий став для неї духовною опорою. Незважаючи на домашні клопоти – у подружжя було семеро дітей, чоловік підтримував дружину в її літературній праці та громадській діяльності. Гаррієт Бічер-Стоу всім серцем уболівала за принижених і безправних. Разом із подругою вона здійснила небезпечну поїздку півднем Америки. Там жінки вивчали умови життя й праці рабів, спілкувалися з місцевими мешканцями й работоргівцями, ретельно занотовуючи факти насилля й беззаконня. Усі ці матеріали письменниця збирала для своєї майбутньої книги.

1851 року роман «Хатина дядька Тома» Бічер-Стоу друкувався частинами в газеті аболіціоністів «Національна ера». Інтерес до нового твору був напрочуд великим, тому через рік книга вийшла окремим виданням зі значним накладом. Популярність книжки перетнула кордони країни і набула світового масштабу. Роман «Хатина дядька Тома» перекладений 130 мовами світу. Утім, ще за життя мисткині знайшлися супротивники роману, котрі намагалися довести вигаданість його сюжету. У відповідь на критику письменниця створила ще одну книгу – «Ключ до хатини дядька Тома», де документально підтвердила факти всіх людських трагедій, змальованих у творі. Авторка зазначила: «Якщо ви бажаєте знати, що таке рабство, прочитайте закони штату Південної Кароліни, де записано: «Раб належить господареві, у тому числі його думки, наміри, цілі».

Історія дядька Тома, його родини, друзів і господарів нікого не може залишити байдужим, адже письменниця постійно звертається до читачів у пошуках співчуття й милосердя. Твір Гаррієт Бічер-Стоу спрямований проти расизму, він захищає не тільки права чорношкірих рабів, а й честь і гідність кожного громадянина великої держави – Сполучених Штатів Америки, головним здобутком якої є демократія.

Американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу та її роман залишилися в історії літератури як приклад реальної сили слова, здатного зламати найміцніші кайдани і захистити найцінніше – людську свободу.