Іван Крилов

1769 — 1844

Іван Андрійович Крилов народився в м. Москві в сім’ї бідного армійського офіцера. Після смерті батька родина довго жила в злиднях. Хлопцеві не довелося систематично навчатися в школі, але він багато читав, самостійно вивчив французьку, італійську, грецьку мови, математику, а також навчився грати на скрипці. Мати, домагаючись призначення пенсії синам, переїхала до Санкт-Петербурга. Там І. Крилов улаштувався на службу до Імператорської публічної бібліотеки, де працював майже 30 років. Після смерті матері все життя опікувався долею молодшого брата, сплачував за його навчання, допомагав із роботою.

Івана Крилова ще з юності вабила література. Спочатку пробував свої сили як драматург, писав сатиричні п’єси для театру, але успіху ці твори не мали. Згодом вирішив видавати літературні журнали. Однак справжнє визнання й всенародну любов йому принесли байки. Протягом життя написав майже 200 творів, які перекладено багатьма мовами світу. Найвідомішими серед них є «Бабка і Муравель» (рос. «Стрекоза и Муравей»), «Квартет» (рос. «Квартет»), «Вовк і Ягня» (рос. «Волк и Ягнёнок»). Перші байки І. Крилов написав, наслідуючи Езопа й тексти французького байкаря Жана де Лафонтена. Письменник значно оновив жанр байки. Якщо Езопові твори були напрочуд лаконічними й прозовими, то байки І. Крилова, написані віршованою мовою, увібрали (крім ознак казки про тварин і прислів’я) ознаки оповідання зі стислими характеристиками персонажів та елементами описів. У багатьох його байках мораль виголошує не автор, а один з алегоричних персонажів.

На схилі літ І. Крилов здобув визнання серед співвітчизників. Після смерті митця (1844) у м. Санкт-Петербурзі, у Літньому саду, на народні кошти письменникові поставили пам’ятник, де байкаря зображено в оточенні його персонажів.