Сліпий музикант (1886)

У повісті знайшли відбиток спогади Володимира Короленка про матір (невипадково героїню звати Евеліна), перебування на Волині, Житомирщині, Рівненщині, відвідування Почаївської лаври і Саровського монастиря (на Тамбовщині). Хоча твір уперше з’явився в газеті «Русские ведомости» 1886 року, письменник неодноразово повертався до нього, вводив нові епізоди й образи. Навіть у 1917 році він переробляв деякі сторінки повісті і писав про це одному зі своїх друзів: «Моїм головним художнім завданням було не тільки відтворення психології сліпого, а й відображення загальнолюдської мрії за ідеалом, туги за повнотою людського існування».

Дія повісті відбувається на заході сучасної України і охоплює період приблизно з кінця 1860-х до початку 1880-х років. У той час деякі українські землі належали Польщі. Автор пише про місце подій: «південно-західний край» (це стосовно кордонів тодішньої царської Росії). Батько Петра Попельського був багатим поляком, сільським поміщиком, а мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко) і дядя Максим (брат матері) належали до малоросійського роду (тобто походили з Центральної України). Отже, в родині Попельських переплелися польська і українська лінії.