Словник термінів

Міф (з грецьк. mythos — слово, переказ, звістка) — розповідь, у якій явища природи або реальні події були творчо переосмислені колективною (первісною) свідомістю давніх людей як пояснення світу й утілення уявлень про нього. Міф подібний до казки тим, що він також є результатом колективної творчості, у ньому використовується розповідна форма (невелика за обсягом) і вигадка. Міф, як і казка, може існувати в різних варіантах. Проте міф не тотожний казці, між ними є суттєві відмінності.

Міфологічний образ — образ, що походить із міфу. У міфологічному образі в конкретній формі втілено загальні уявлення давніх людей про виникнення світу, дано первісні пояснення явищ природи та людського життя. Міфологічні образи широко використовуються в художній літературі. Вони переосмислюються відповідно до авторського задуму. Водночас міфологічні образи містять вічні «коди», важливі для осягнення світу й буття на різних етапах людської історії.

Мотив — неподільна смислова одиниця, що є реалізацією більш широкого поняття — теми. Мотив рухає сюжет твору і є одним із засобів розкриття художнього образу.