Україна і світ

У сюжеті повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом» виявилися традиції українського вертепу – народного театру, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому – смішні сценки з народного побуту. Традиційними персонажами українського вертепу були Богородиця, Христос, чорт (у верхньому ярусі), баба, дяк, голова, козак (у нижньому ярусі). Найбільш позитивним і динамічним персонажем у вертепі був козак (запорожець), він виходив переможцем в усіх сценках і втілював волелюбні ідеали Запорозької Січі.

У повісті Гоголя діють традиційні персонажі українського вертепу – баба (Солоха, ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак, коваль, красуня (Оксана), цариця, кум. За ними закріплені традиційні риси: баба хитра і сварлива, козак сміливий і цілеспрямований, красуня горда і вередлива, цариця справедлива і великодушна, голова дурнуватий, кум п’яний, дяк похітливий тощо.

Верхній і нижній яруси повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом» не відокремлені, а тісно пов’язані між собою. Велична історія про Різдво Христове спроектована на земний світ, де людина бореться із чортом (дияволом) за світло, добро і щастя в своєму житті.

***

У повісті виявилися традиції української народної казки з її традиційним сюжетом і героями – красуня і герой, котрий прагне здобути її кохання. Красуня випробовує героя, він отримує важке завдання – піти далеко, за тридев’ять земель, і принести заповітний предмет (у повісті – черевички). Герой, наділений рисами українського козака, мусить виявити розум, кмітливість, силу і наполегливість у виконанні завдання, щоб досягти свого щастя.

***

Представники нечистої сили – відьма і чорт показані Гоголем у домашньому просторі, вони набувають людських рис і діють поруч із персонажами-людьми. Чорт має риси сільського голови, а відьма здатна перетворюватися на звичайну жінку – Солоху. Слово «відьма» походить від «відати», тобто вона мала особливе знання і вміла ворожити, причаровувати, перетворюватися. У Гоголя в повісті «Ніч перед Різдвом» Солоха зображена напрочуд гарною відьмою. Вона не шкодить головним героям, хоча певною мірою впливає на хід подій. В українській народній традиції чорт і відьма мали низку інших назв. У народі їх прямо не називали, щоб не накликати злі сили. Тому для цих персонажів народної міфології люди вигадували інші назви: чорт – німець проклятий, лисий, кульгавий, лукавий, франт з хвостом, кака тощо; відьма – Солоха, хазяйка, баба тощо. Те, що Солоха-відьма є матір’ю коваля Вакули, відповідає традиціям українського фольклору. Герой, наділений чарівною силою, має і чарівне походження. Крім того, позитивний герой у фольклорі мусить пройти духовне випробування, подолати нечисту силу і вийти до нового життя.

***

Здавна в українському народі існують такі вірування. Щоби місяць сприяв благополуччю родини, йому приносили жертву у вигляді вареників або галушок, що за формою нагадують місяць. Відгомін цих давніх міфологічних уявлень знаходимо в повісті Гоголя у зображенні Пузатого Пацюка. Крім того, цей персонаж також увібрав у собі риси запорожця. Автор розповідає про те, що він колись був у Запорозькій Січі, а потім оселився в Диканьці. Як й інші герої, Пацюк наділений чарівними рисами і особливим знанням, тому він підказує Вакулі, що чорт сидить у нього за спиною.